Біблійні Уривки на розважання таїнств вервиці
РАДІСНІ ТАЇНСТВА
1. БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ Євангеліє від Луки 1: 26-38 26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, 33. і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37. нічого бо немає неможливого в Бога.” 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї. 2. ВІДВІДАННЯ ЄЛИЗАВЕТИ БОЖОЮ МАТІР’Ю Євангеліє від Луки 1: 39-56 39. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. 40. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. 41. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом 42. і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. 43. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? 44. Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. 45. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.” 46. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа 47. і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, 48. бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. 49. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. 50. Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його. 51. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. 52. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; 53. наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. 54. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, 55. як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.” 56. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. 3. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Євангеліє від Луки 2: 1-20 1. Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. 2. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. 3. І йшли всі записатися, – кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. І от коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. 8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. 12. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: 14. “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.” 15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.” 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. 4. СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА Євангеліє від Луки 2: 21-33 21. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні. 22. І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, 23. як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,- 24. і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.” 25. А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. 26. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. 27. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, 28. він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: 29. . “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, 30. бо мої очі бачили твоє спасіння, 31. що ти приготував перед усіма народами; 32. світло на просвіту поганам, і славу твого люду – Ізраїля.” 33. Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього. 34. Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, 35. та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” 36. Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; 37. зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. 38. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. 39. І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. 5. ЗНАЙДЕННЯ ІСУСА В ХРАМІ Євангеліє від Луки 2: 41-52 41. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. 42. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. 44. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. 46. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. 48. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” 49. Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” 50. Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. 51. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.
СВІТЛІ ТАЇНСТВА
1. ХРИЩЕННЯ ІСУСА ХРИСТА Євангеліє від Матея 3: 13-17 13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?” 15. Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.” 2. ВЕСІЛЛЯ В КАНІ ГАЛІЛЕЙСЬКІЙ Євангеліє від Йоана 2: 1-11 1. Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. 3. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» 4. Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година моя!» 5. Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть.» 6. Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, – а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, – то закликав староста молодого 10. і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, – як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11. Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об’явив, – тож і учні його увірували в нього. 3. ПРОПОВІДЬ ЦАРСТВА БОЖОГО Євангеліє від Матея 5: 1-12 1. Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; 2. а він, відкривши уста, почав навчати їх: 3. “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. 4. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. 7. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. 12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. 4. ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ Євангеліє від Матея 17: 1-9 1. По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору 2. і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. 3. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. 4. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” 5. Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” 6. Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. 7. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” 8. Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса. 9. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.” 5. ЄВХАРИСТІЯ (ТАЙНА ВЕЧЕРЯ) Євангеліє від Марка 14: 12-25 12. А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: “Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, – щоб ти їв Пасху?” 13. І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: “Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним, 14. і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху? 15. І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.” 16. Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху. 17. Якже настав вечір, – приходить з дванадцятьма. 18. І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: “Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть.” 19. Вони засмутились і один по одному заходились його питати: “Чи не я?” 20. Він відповів їм: “Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску. 21. Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!” 22. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: “Беріть, це моє тіло.” 23. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. 24. Та й сказав їм: “Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох. 25. Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім.”
СТРАСНІ ТАЇНСТВА
1. СТРАЖДАННЯ ІСУСА В ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ Євангеліє від Марка 14: 32-42 32. І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, – то й каже своїм учням: “Посидьте тут, поки я помолюся.” 33. І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись. 34. Потім каже до них: “Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.” 35. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. 36. І мовив: “Авва – Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти.” 37. І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: “Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години? 38. Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!” 39. І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово. 40. І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати. 41. Повернувся він утретє й каже їм: “Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42. Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!” 2. БИЧУВАННЯ ІСУСА Євангеліє від Марка 15: 1-15 1. З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові. 2. Пилат спитав його: “Ти – цар юдейський?” Він же у відповідь мовить йому: “Ти кажеш.” 3. А первосвященики багато обвинувачували його. 4. І знову спитав його Пилат, кажучи: “Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять.” 5. Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат. 6. На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили. 7. А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. 8. І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. 9. Пилат же відповів їм, кажучи: “Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?” 10. Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. 11. Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. 12. Пилат знову заговорив і мовив до них: “Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?” 13. А ті знову закричали: “Розіпни його!” 14. Пилат же сказав до них: “Що за зло вчинив він?” А вони ще гірше кричали: “Розіпни його!” 15. Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли. 3. ВІНЧУВАННЯ ІСУСА ТЕРНОВИМ ВІНКОМ Євангеліє від Марка 15: 16-20 16. Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. 17. Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього 18. та й почали його вітати: “Радуйся, царю юдейський!” 19. І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому. 20. Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття. 4. ХРЕСНА ДОРОГА Євангеліє від Луки 23: 26-31 26. І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом. 27. Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили. 28. Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! 29. . Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували. 30. Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! – і горбам: Покрийте нас! 31. Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?” 5. РОЗП’ЯТТЯ ІСУСА ХРИСТА Євангеліє від Марка 15: 21-39 21. Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест. 22. І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, 23. та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв. 24. Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. 25. Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його. 26. А був і напис, за що його засуджено, написаний: “Цар Юдейський.” 27. І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. 28. Тоді збулось Писання, що каже: “І з беззаконними полічено його.” 29. . І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: “Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш 30. – спаси себе з хреста!” 31. А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: “Інших спасав, а себе – не може спасти! 32. Христос, цар Ізраїля – хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували.” Та й ті, що були з ним розп’яті, зневажали його. 33. А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. 34. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: “Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі: “Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” 35. Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: “Он, Іллю кличе!” 36. Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: “Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!” 37. А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. 38. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. 39. Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: “Чоловік цей справді був Син Божий.”
СЛАВНІ ТАЇНСТВА
1. ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА Євангеліє від Йоана 20: 1-10 1. Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить – камінь відкочено від гробниці. 2. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!» 3. Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. 4. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; 5. нахилившися, бачить – лежить полотнище. Однак, не ввійшов. 6. Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, 7. а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. 8. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, – і побачив, і увірував. 9. Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути. 10. Тож повернулись учні знов до себе. 2. ВОЗНЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА Євангеліє від Луки 24: 21-53, Діяння 1: 1-11 21. А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! 22. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці, 23. та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. 24. Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.” 25. А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! 26. Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?” 27. І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього. 28. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. 29. . Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись. 30. І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. 31. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них: 32. І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?” 33. І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, 34. які їм сказали: “Христос справді воскрес і з’явився Симонові.” 35. І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. 36. Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!” 37. Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. 38. Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? 39. Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.” 40. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. 41. А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?” 42. Вони подали йому кусень печеної риби. 43. Він узяв його й спожив перед ними. 44. Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.” 45. Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, 46. і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того (всього). 49. Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.” 50. І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. 51. А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. 52. Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, 53. і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога. 1. Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав. 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. 4. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; 5. бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом. 6. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» 7. Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» 9. І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі 11. і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.» 3. ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА Євангеліє від Діяння 2 1. А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. 7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?» 12. Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?» 13. Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.» 14. Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: 15. Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. 16. Але це те, що був сказав Пророк Йоіл: 17. – І буде останніми днями, – каже Бог, – я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись. 18. І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати. 19. І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму. 20. Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний. 21. А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться. 22. Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, – 23. отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста; 24. його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі. 25. Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався. 26. Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії. 27. Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління. 28. . Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом. 29. . Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день. 30. Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, 31. він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління. 32. Оцього Ісуса Бог воскресив, – ми всі цьому свідки. 33. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте. 34. Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене, 35. поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх. 36. Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.» 37. Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?» 38. Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. 39. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.» 40. І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.» 41. Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ. 42. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах. 43. І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили. 44. Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним. 45. Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було. 46. Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця; 47. хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися. 4. УСПІННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ Одкровення: 12: 1 1. І знамення велике видно було на небі – жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок. Тропар, глас 1: У різдві дівство зберегла Ти, * в успенні світа не оставила Ти, Богородице. * Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя. I молитвами Твоїми * ізбавляєш від смерти душі наші. Кондак, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали. Бо як Матір Життя до життя переставив той, хто вселився в утробу приснодівственну 5. ВІНЧАННЯ В НЕБІ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ Книга Юдити: 15: 9-10 9. А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму! Ти велика гордість Ізраїля! Ти велика честь нашого роду! 10. Вчинила єси все це своєю рукою. Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно. Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде!» Прийдіте, оспіваємо, люди,* Пресвятую Діву Чистую,* з Неї-бо невисловленно вийшло,* воплотившися, Слово Отчеє;* закличмо і промовмо:* благословенна Ти між жонами,* блаженне нутро, що вмістило Христа.* В Його святі руки душу віддавши,* молися, Пречистая,* щоб спастися душам нашим. Всечесне Твоє успеніє,* Пресвятая Діво Чистая,* Ангелів множество на Небі* і людський рід на землі ублажає,* адже Матір’ю була Ти Творця всього – Христа Бога;* Його благати не переставай за нас, молимося* ті, що на Тебе з Богом надію поклали,* Богородице, що шлюбу не звідала, Всеоспівана. Коли відійшла Ти, Богородице Діво,* до Зродженого з Тебе невимовно,* були Яків, брат Божий і перший священноначальник,* Петро, всечесний верховник,* Богословів начальник,* і весь Божественний апостольський лик;* явленим богослов’ям оспівували вони* Божественне і страшне таїнство провидіння Христа Бога,* і живоначальне й богоприємне Твоє тіло поховали* в радості, Всеоспівана.* На висотах же пресвяті й найстарші ангельські сили,* чудо подивляючи,* припадали одне до одного, мовлячи:* Підніміте ваші брами* і прийміте Ту, що зродила небес і землі Творця,* у славослов’ях же оспіваймо чесне і святе тіло,* що вмістило нами Невидимого і Господа.* Тому і ми, пам’ять Твою святкуючи,* взиваємо до Тебе, Преоспівана:* християнський рід піднеси і спаси душі наші.