Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 26 зач. 6, 45-53.
45. Одного разу заставив Ісус учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, поки він не відпустить народу. 46. Відпустивши їх, пішов на гору молитись.
47. Як настав вечір, човен був серед моря, а він сам один на землі. 48. Коли ж побачив, як вони втомилися веслуючи, бо вітер їм був противний, пішов до них близько четвертої сторожі ночі, ідучи по морю, і хотів минути їх. 49. Вони ж, побачивши, як він ступає по морю, гадали, що то примара, і закричали. 50. Усі бо уздріли його й занепокоїлись, а він вмить заговорив до них, кажучи:
– Будьте мужні: це я, не бійтесь!
51. І ввійшов до них у човен, і ущух вітер. Вони в собі вельми здуміли, понад міру, 52. бо не розуміли чуда з хлібами – серце в них було нечуле.
53. І, перепливши, прибули вони в землю генесаретську й причалили.
Короткий духовний коментар
Мр. 6, 45–53. «Будьте ж мужні: це – Я, не бійтесь!»
Кожен із нас носить у собі чимало страхів, які найчастіше дають про себе знати в наших життєвих труднощах.
Щоб їх подолати, маємо пам’ятати, що життєві бурі, як і бурі на морі, з часом вщухають. До того ж у цьому житті немає нічого випадкового – за кожною життєвою бурею є Господь, за всім, що стається, є Його свята воля. Нічого не стається випадково, і за кожною нашою життєвою ситуацієює Бог.
Побачити Бога за всім значно легше, коли маємо мир, радість і благодать, аніж за скорботами, труднощами, навіть за падіннями. Стараймось навіть у найскладніші й найтяжчі хвилини свого життя прагнути зрозуміти, чого Бог хоче нас навчити, а в найбільшій життєвій бурі почути Його голос, який говорить: «Будьте ж мужні: це – Я, не бійтесь!»</p