Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 14 зач. 5, 33-41.
33. Сказав Господь: Ви чули, що було сказано стародавнім: не клянись неправдиво і – виконаєш твої клятви Господеві. 34. А я кажу вам, не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; 35. ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя. 36. Та й головою твоєю теж не клянися, бо ти не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним.
37. Хай буде ваше слово: так – так; ні – ні. А що більше цього, те від лихого.
38. Ви чули, що було сказано: око за око, зуб за зуб. 39. А я кажу вам: не противтеся злому.
Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. 40. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. 41. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.
Короткий духовний коментар
Мт. 5, 33–41. «А Я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; ні землею, бо це підніжок стіп Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя»
У своєму житті ми дуже часто беремо на себе чимало зобов’язань, багато обіцяємо іншим. Однак знаємо з досвіду, як нелегко потім цього дотримуватися. Згадаймо, як це часто буває: захопившись кимось або чимось, під впливом емоцій після прочитання якоїсь книжки чи перегляду телевізійної програми ми приймаємо рішення. Тому Господь каже нам не клястися, адже ми не можемо бути категоричні, певні своїх рішень у тому чи іншому. Передусім треба мати добрий намір. Коли хочемо досягнути чогось у майбутньому, завжди краще будувати це на своїх намірах: бажаю досягнути цього чи того. Коли ж робимо категоричні рішення чи постанови, а потім цього не дотримуємося, то глибоко розчаровуємося в собі. Деколи диявол підмовляє нас прийняти певні рішення, а коли ми їх не виконуємо, тоді вже підсуває знеохоту, а то й депресію. Носімо завжди в собі бажання, прагнення досягти великих речей. Якщо плекаємо в собі ці наміри, то з часом вони можуть стати реальністю.</p